Крымский клуб фантастов
Главная
Авторы
Произведения
Журналы клуба
Книги
Фестиваль
Друзья клуба
Контакты



Главная страница сайта

...гуляє Василь Мак (м. Сімферополь)

ПОЕМА ПРО ПЕРШУ ЛЮБОВ*

(мізогінна драма з часів ребра Адама)

 

 

Дивлячись збоку: усім, нівроку.

Дивлячись в стелю: Жану Еффелю.

 

Всі дійові особи – ГОЛОВНІ (факт).

 

ПЕРШИЙ, перепрошую, АКТ.

 

Місце дії – РАЙ (тіпа кав`ярні «Алдан»).

 

АДАМ (Єві): – Дай.

ЄВА (Адаму): – Дам.

Ремарка: – Простенькі Карась і Одарка –

              (у АВТОРА згасла цигарка) –

                   ідилія, райський край...

 

АДАМ (Єві): – Дай, бо...

ЄВА (Адаму): – Дам, дасть Бог...

Адам (свята простота, їй Богу, не повірите)

       задирає ногу.

АДАМ і ЄВА (удвох): – Ооох!..

БОГ (десь трохи вище неба; ніби до себе):

– Так лоханувся! Це ж треба...

Яблучка їм закортіло...

Яблучко – грішне діло.

ЄВА (Адаму, сварно): – В тіло! В тіло!..

       Гарно!.. Хочу злетіти!..

АДАМ (просто так, сопучи): – Ех, простота...

       Жіночки співучі...Будуть же діти...

       Знову ремарка: – Всього лиш Адам,

                                          а вже знає! Мабуть,

                                          газети читає.

ЄВА (злітає...як хмарка...майже до

          Бога – трохи навскіс і криво):

          – Ой Адаме, Адаме!.. Ти дав мені

крила...Млосно і солодко, як біля

мами! Кров нуртує – як після першої

чарки...Паморочиться голова...

 

Ремарка: – Газет не читає, точно!

      звідки ж знає слова?

 

БОГ (гидливо): – Маєм цвіточки,

       заморочки – припарки... Придумав –

       яблуньку...Посадив би сливи!

ЄВА (спускається з хмарки): – Жарко...

БОГ (похмуро): – Я не якийсь там гуру,

       в позу лотоса не сідав...Я вам раю

       6 соток дав. А ви?.. Грішні!

ЗМІЙ (десь із бадилля): – ...їли б сушені

       вишні, або грибочки торішні –

       все було б вері вел...Боже,

       не трать зусилля, мін херц,

       виштовхай їх з дверей, з раю –

       на хер.

 

БОГ (не чуючи, ніби): – За всим не

       вслідкуєш...Всіх яблучок не

       перекуштуєш...Таки ж лоханувся,

       опростоволосів – от Сатанинське

       зілля! – (Поправляє німба) –

       Воно вже й осінь...Треба б

       спалить бадилля.

ЗМІЙ (тихо-тихо): — Шшша-а...От лихо.

       А ще – Бог, єхидна душа, – спалить

       мене як вужа...Яка в раю,

       нахер, осінь?..

БОГ (як філософ): – Я придумав Добро –

       і не було печалі...А ще – Слово

       було в Началі...Потім – пішли

       слова... От, голова!.. Мабуть пора

      в собез...Скільки дурних словес!..

ЄВА (закривши очі, одіозно-скрушно): – Парко,

       аж душно...Ось і відкрились очі –

       яблучка, це не груші...Адамчику,

       мій цар, ще впар!

АДАМ (ледве встигає в такт): – Єво, голубонько,

       так? Так?! Бо серце вилетить враз...

       Вже двадцять другий оргазм!

БОГ (втягує кімоно): – А яблучок – двадцять одно.

       Цікаве в раю кіно! Ще кажуть, що я – Режисер.

       Який там хер...

       От дорвалися до Добра! А якби

       Єва не із ребра?..

            «На шестерній зі своїм виходом» -

       і залишився «без»... Авессалом,

       приїхали...Пора в собез...

 

ЄВА (майже невдавано): – Ой як славно! Бач,

       і серце в тебе не стало. Так гарнісінько,

       аж непритомнію...

АДАМ (згадує анатомію; почухав там,

 де було ребро, подумав: – Цікавий,

 блін, алгоритм: для Бога – ЗЛО, для

 Єви – ДОБРО...Це зовсім не одно і

 тож... – Вголос): – Та, отож...

ЄВА (примхливо – зухвало): – Я королева!

       Адамчику, ритм, ритм...Глибше...

       Ой, в тебе щось впало!

АДАМ (ледве дише): – Все...Вже спізнали –

       з дерева Пізнання...Аж у очах

       темно...

ЄВА (чесно): – Адам, не повіриш, – мало...

       А все одно – приємно, я б сказала –

       «прелєсно»...

БОГ (вже з розпуки): – Це не моє кіно!.. Спілберг...

       Я умиваю руки.

ЗМІЙ (вже не з бадилля): – От і згуляли

       весілля...– (перекривляє): -

       «Пре – лє – сно...»

       Буде вам млосно і тоскно.

       Буде вам прісно і красно.

       Буде гірко й небесно...

       Вам ще Христос воскресне! –

       Тільки цього буде мало –

       вам усього буде «мало»:

       вина і хліба, крові і поту,

       пісні і сала – МАЛО!..

       Бога не возлюбили?

       Яблучка захотіли?..

(і далі, трохи зухвало):

       – Я зазнав утисків, моральних тортур,

       та Богові янголів чорних не видав –

       то вони будуть творцями літератур

       і людської душі розпанаханих краєвидів...

       Ще людців поганяємо, як комашню...

       Ех, дали б мені хоч медалю за Порт-Артур,

       абу яку-небудь зірку Давида...

      З якогось там дня Творіння

       я також приклав свою клешню -

       заварив неслабу квашню!...

      Ще буде Стовпотворіння!

 

       серпень, 2008 рік, Сімферополь

 


   © Copyright. All rights reserved. © Все права защищены.
   © Все права на произведения принадлежат их авторам.
Информация на сайте выложена только для ознакомления. Любое использование информации с коммерческими целями запрещено. При копировании ссылка на сайт www.fantclubcrimea.info обязательна.


Цитирование текстов возможно с установкой гиперссылки.
Крымский клуб фантастов пригашает авторов к публикации в журнале или приехать на фестиваль фантастики